Доброго дня! Мої батьки прожили в шлюбі 30 років. Є двоє дітей: я (24 роки) та моя старша сестричка, яка вже живе 5 років в щасливому шлюбі та має доньку.
Я з батьками не живу, працюю в іншому місті, але кожних вихідних їзджу додому. Їх відносини останнім часом стали просто нестерпними. Мама працює з ранку но ночі, а тато безробітний (вже 5 років, але й до того працював сторожем). Так як вони живуть у провінційному містечку, то тато просто доглядає за господарством. Так як у нього багато вільного часу, почав пільше пити. Мама заробляє 2 тисячі, прогодувати на ці гроші сім"ю дуже важко, а тато взагалі цього не розуміє: постійно вимагає з неї гроші на алкоголь, сигарети, та інші потреби, які мама не може собі дозволити.. Через це постійні сварки (коли вип"є). Ще десь рік назад, коли був тверезий - все було добре, а зараз - вже і тверезий постійно скандалить, обзиває, вже мало руки не протягає до мами. Те, що він говорить - взагалі абсурдно звучить (наприклад, серед ночі може заставити прибирати чи їсти йому готувати, а про те що обзиває ні із-за чого, взагалі мовчу). Як я розумію ситуацію, то в сім"ї повинен бути мужчина, що заробляє основний сімейний бюджет, а жінка - щей по господарству. В нашому ж випадку мама працює, після роботи старається приготувати їсти, поприбирати щей по господарству щось встигнути. А тато - годує курей, собі готує вдень їсти і їздить на риболовлю, охоту, по гриби, а потім вимагає гроші, п"є і влаштовує сварку до сліз.
Він коли тверезий - добрий, старається і нам приготувати їсти, і поприбирати, якось догодити, але коли вип"є - стає іншою людиною. Останнім часом я замітила в нього до нас ненависть: його все не влаштовує, ми все неправильно робим, ми не так говорим.. Чим далі - тим набагато гірше..
Коли намагаюсь щось сказати, коли він тверезий - не хоче слухати.. Коли п"яний - нема сенсу.
З мамою говорила про розлучення: повстають такі питання: "що скажуть люди", "нема грошей навіть на суд", "живемо в одному будинку, який він отримав на роботі ще 28 років назад", "нема куди йти", "боюсь залишитись на старості одна" (батькам по 50 років)
Брат його вмовив два дні назад, щоб він поїхав на заробітки в Москву. Я ще від Пасхи з ним не розмовляю. Їде він завтра. Хотіла б все-таки з ним поговорити, бо це пускати на самотік також не можна.. Потрібно щось вирішити, що для нього дорожче: чи він хоче розлучення і жити сам та пити, чи все ж таки він все ще хоче зберегти сім"ю!? Завтра якраз буде такий момент, коли в нього буде час подумати.. Все таки він мій рідний тато, і я знаю, що в дущі він дуже чуйний і добрий, але з ним наче щось робиться і я не можу пояснити навіть його неадекватну поведінку. Звідки в нього ця НЕНАВИСТЬ!?
Допоможіть, будь-ласка, бо вже не знаю що робити!! Як йому все-таки донести, що треба зберегти сім"ю!?